Руслан Буранбаев - живий очевидець трагедії в Оренбуржье. У його школі останній дзвінок пролунав восени. Про що завуч написала в передсмертної записки? Після трагедії в Беслані російські школи намагалися захистити від терористів, але в даному випадку вони абсолютно ні при чому. Вже очевидно: середню школу в райцентрі Біляївка, що в 110 кілометрах від Оренбург, обрушили те, що навпаки повинно було тримати ще багато років, - ремонт. Недарма кажуть, що в Росії ремонт - як дві пожежі. Разом з бетонними плитами, на яких до сих пір лежать квіти, рухнули життя п'яти дівчат-старшеклассніц з 11 "А". У ненужное час обвалу вони опинилися в самому ненужное місці. А наступного ранку сама себе засудив до смерті та сама же привела вирок у виконання завуч школи Марина Бородіна, мати двох дорослих хлопчиків. Назва цього райцентру - Біляївка - за три дні вивчила не тільки вся Росія, а й Казахстан, адже родини багатьох учнів, у тому числі й учня 11 "А" Руслана Буранбаева, - вихідці з прикордонної з Оренбуржьем країни. На очах Руслана все і сталося. Йому вдалося зберегти життя, але, коли ти в одну секунду втрачаєш одразу стількох друзів, колишньої ця життя вже не буде.